У дисертаційній роботі наведено нове розв’язання проблеми підвищення
ефективності терапії та реабілітації при остеосаркопенії з урахуванням
патогенетичних особливостей остеопорозу і остеомаляції у жінок в
постменопаузі, які працюють у шкідливих умовах виробництва, шляхом
обґрунтування вибору стратегії лікування та реабілітації, удосконалення
методів прогнозування, ранньої діагностики остеосаркопенії, аналізу та оцінки
коморбідності, визначення критеріїв прогнозування і оцінки ефективності
терапії та реабілітації.
У жінок в постменопаузі, що працюють під впливом шкідливих факторів
виробництва, зниження мінеральної щільності кісткової тканини встановлено у
85 %, частота остеопорозу становила 35 %, саркопенії — 35 % у всіх жінок з
остеопорозом.
Дефіцит вітаміну D був виявлений у 91,3 % робітниць, у тому числі
тяжкий ДВD — у 32,9 %, недостатність вітаміну D — у 7,5 %, оптимальний
рівень вітаміну D — у 1,2 %. Доведено, що дефіцит вітаміну D, недостатність
вітаміну D — фактори ризику в розвитку остеосаркопенії в постменопаузі.
The thesis presents a new solution of the problem of improving the
effectiveness of therapy and rehabilitation for osteosarcopenia taking into account the
pathogenetic features of osteoporosis and osteomalacia in postmenopausal women
working under hazardous conditions of production, by way of justifying the choice of
treatment management and rehabilitation, improvement of methods prognosis, early
diagnosis of osteosarcopenia, analysis and assessment of comorbidity, determination
of criteria for forecasting and therapy and rehabilitation efficacy evaluation.
In postmenopausal women working under the influence of harmful factors of
production, a decrease in bone mineral density was found in 85%, the incidence of
osteoporosis was 35%, sarcopenia – 35% of all women with osteoporosis.
Vitamin D deficiency was found in 91.3% of workers, including severe vitamin
D deficiency – in 32.9%, vitamin D failure – in 7.5%, the optimal level of vitamin D
– in 1.2%. It is proved that vitamin D deficiency and failure are risk factors in the
development of osteosarcopenia in postmenopausal women.
Assessment of clinical risk factors and a 10-year risk of major osteoporotic
fractures allowed, taking into account the length working experience under the
influence of harmful factors of production, to establish that harmful and dangerous
working conditions are an independent clinical risk factor for osteoporotic fractures.
