Дисертація присвячена розв'язанню одного з важливих завдань сучасно педіатрії– підвищенню ефективності лікування дітей із вегето-судинними дисфункціями шляхом застосування диференційованої комплексної терапії з урахуванням особливостей характеру неспецифічних адаптаційних реакцій організму. Робота виконана за даними проспективного дослідження. Комплексне обстеження складалося з клініко-анамнестичних, лабораторних, інструментальних і функціональних досліджень.
У дітей із вегето-судинними дисфункціями віком 7-12 років проаналізовано скарги, супутній фон та клінічні симптоми. За показниками варіаційної пульсометрії та спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму оцінено стан вегетативної нервової системи. Виявлено, що у більшості дітей із вегето-судинними дисфункціями спостерігаються несприятливі неспецифічні адаптаційні реакції організму з одночасним зниженням адаптаційного резерву вегетативної нервової системи. Доведено, що на відміну від дітей із сприятливими адаптаційними реакціями у разі несприятливих значно більше зустрічається пацієнтів з рекурентними респіраторними захворюваннями. Встановлено взаємозв'язок частоти несприятливих реакцій адаптації зі ступенем порушення функціонального стану хребта. З урахуванням виявлених змін розроблені й обґрунтовані диференційовані схеми комплексної терапії дітей з вегето-судинними дисфункціями. Ефективність запропонованих схем доведена за результатами безпосередніх та віддалених спостережень.
The dissertation is performed to solve an important question of contemporary
pediatrics – improvement of treatment of children with vegetovascular dysfunction by
usage differentiated complex therapy considering features of non-specific adaptation
reactions of the organism. The design of the study is prospective trial. The complex of
investigation included clinical, laboratory, and functional studies.
The complaints, concomitant disorders, and symptoms were analized in 7 – 12
years old children suffering from vegetovascular dysfunction. The state of autonomous
nervous system was determined using variation pulsometry and spectral analysis of
variability of heart rhythm. It showed that the majority of children with vegetovascular dysfunction have unfavourable non-specific adaptation reactions of the organism
along with depletion of adaptation reserve of autonomous nervous system. It was also
proved that recurring respiratory disorders are more frequent in children with
unfavourable non-specific adaptation reactions in contrast to ones with favourable
reactions. The direct relation between frequency of unfavourable non-specific
adaptation reactions and degree of functional state оf spine disorders was ascertained.
Using this ground, the differentiated schemes of treatment of such patients were
created. The short and long term results supported an efficiency of these modalities.
Диссертация посвящена решению одной из важных задач современной
педиатрии – повышению эффективности лечения детей с вегето-сосудистыми
дисфункциями путем применения дифференцированной комплексной терапии с
учетом особенностей характера неспецифических адаптационных реакций
организма. Работа выполнена по данным проспективного исследования.
Комплексное обследование состояло из клинико-анамнестических,
лабораторных (общий анализ крови, мочи, анализ кала на яйца глистов, цисты
лямблий), функциональных (динамика показателей АД и ЧСС при активной
ортостатической пробе, определение дермографизма) и инструментальных
исследований (вариационная пульсометрия и спектральный анализ
вариабельности сердечного ритма в покое, при выполнении дыхательного теста
и активной ортостатической пробы). У детей с вегето-сосудистыми
дисфункциями в возрасте 7-12 лет проанализированы жалобы, сопутствующий
фон и клинические симптомы. Установлено, что у обследованных детей
преобладают жалобы на боли в области сердца, ощущение дискомфорта в спине,
головную боль; из сопутствующего фона – функциональные расстройства
желудочно-кишечного тракта; из клинических симптомов – симптомы
ваготонии. По показателям вариационной пульсометрии и спектрального
анализа вариабельности сердечного ритма оценено состояние вегетативной
нервной системы. Вегетативный тонус у большинства детей характеризовался
как парасимпатикотония. Реактивность симпатического отдела вегетативной
нервной системы была преимущественно повышена, реже – снижена и только у
трети детей она оставалась нормальной. Реактивность парасимпатического
отдела у детей с вегето-сосудистыми дисфункциями была нормальной у
половины пациентов, сниженной у трети, что достоверно отличалось от
аналогичных показателей здоровых детей. Немногим более половины детей с
вегето-сосудистыми дисфункциями имели нормальное вегетативное
обеспечение, у остальных оно было избыточное или недостаточное. Отмечалось повышение активности надсегментарного контура регуляции вегетативной
нервной системы.
