Короткий опис (реферат):
За показниками захворюваності та смертності колоректальний рак становить 13 % у структурі пухлинних захворювань і має
тенденцію до збільшення. Нині немає відпрацьованої методики ідентифікації уражених лімфовузлів у пацієнтів із раком
прямої кишки, тому виявлення «сторожового» лімфовузла відіграє важливу прогностичну роль під час для визначення
хірургічної тактики.
Мета роботи – удосконалити алгоритм інтраопераційної діагностики метастазування раку прямої кишки для оптимізації
оперативного втручання та зменшення кількості інтраопераційних і післяопераційних ускладнень.
Матеріали та методи. Прооперували 184 пацієнтів із раком прямої кишки (РПК), яких поділили на 2 групи: I – хворі з I
стадією РПК (Т1–2N0M0), ІІ – з ІІ стадією РПК (Т3N0M0). В обстежених інтраопераційно виявляли й досліджували «сторожові» лімфовузли. Обсяг і підходи до характеру операційного втручання залежали від стадії та наявності метастазів (MTS).
Середній період післяопераційного спостереження становив 12–60 місяців, враховували ранні (гнійно-септичні ускладнення,
кровотечі, перфорації стінки кишки) та віддалені (рецидиви раку прямої кишки) ускладнення.
Результати. У пацієнтів I групи метастатичні ураження «сторожових» лімфовузлів не виявлено, тому операційне втручання обмежене трансанальним мікрохірургічними втручанням. У цій групі зареєстрували такі ускладнення, як кровотечі
(2,2 %), інтраопераційних перфорацій стінки кишки (5,6 %), гнійно-септичні ускладнення, а рецидиви раку прямої кишки не
виявили.
У II групі (n = 94) метастази в «сторожових» лімфовузлах визначили в 36 (38,3 %) пацієнтів, це зумовило необхідність
виконання низької передньої резекції прямої кишки з тотальною мезоректумектомією. В цій групі зафіксували кровотечі
(6,3 %), інтраопераційні перфорації стінки кишки та гнійно-септичних ускладнень не виявлено, рецидив раку прямої кишки
діагностували в 12 (12,8 %) хворих.
Висновки. Виконання трансанальних ендоскопічних резекцій у пацієнтів із РПК I та, особливо, II стадії можливе, тільки
якщо здійснюється інтраопераційне забарвлення та екстрене гістологічне дослідження «сторожових» лімфовузлів. Обсяг оперативного втручання визначають на операційному столі за результатами екстреного гістологічного дослідження.
Якщо виявлено MTS ураження мезоректальних «сторожових» лімфовузлів, операцію треба продовжити з обов’язковою мезоректумектомією.
