Методичні аспекти проведення наукових досліджень тривалості надання ортодонтичної допомоги в Україні

Abstract

На її основі в 2000-2012 роках були розроблені умовні одиниці трудомісткості роботи фахівців ортопедичного профілю на основні види ортопедичної допомоги по номенклатурі того часу. В 2016 році дана методика була адаптована для проведення подібних досліджень при наданні ортодонтичної допомоги із застосуванням дентальних імплантатів. Аналіз відповідної літератури, досвід колег та наш особистий досвід довели, що вкрай необхідні наукові дослідження тривалості роботи фахівців ортодонтичного профілю на надання найбільш поширених видів ортодонтичної допомоги, які базуються на загальних принципах сучасних уніфікованих системах обліку та контролю праці фахівців. Проведено консультаційне опитування 25 лікарів-ортодонтів різної кваліфікації на предмет застосування ними в повсякденній практиці найбільш поширених видів ортодонтичної допомоги. Згідно результатах дослідження, 25 лікарів (100 %) вказали, що в своєї повсякденній роботі застосовують брекети різноманітних конструкцій, 5 лікарів (20 %) вказали, що застосовують тільки незнімні ортодонтичні апарати у вигляді брекетів та ретенційні апарати, 20 лікарів (80 %) застосовують усі види ортодонтичних апаратів як знімні так і незнімні, а саме трейнери, капи, шини, каркасні апарати, пластинкові апарати, телескопічні, гвинтові тощо. З даної кількості опитаних ніхто не застосовує у повсякденній практиці поза ротові механічні апарати. Розглянуті питання застосування методів дослідження та методичних заходів і прийомів при визначенні тривалості клінічних процесів надання ортодонтичної допомоги в Україні. Встановлено, що норматив часу (НЧ) на надання відповідної ортодонтичної допомоги треба визначати як суму постійних (Тп) та змінно-постійних (Тзп) витрат робочого часу стоматолога-ортодонта за формулою НЧ = Тп + Тзп.

On its basis, in 2000-2012, conventional units of labor intensity of orthopedic specialists ' work were developed for the main types of orthopedic care according to the nomenclature of that time. In 2016, this technique was adapted to conduct similar studies in the provision of orthodontic care using dental implants. Analysis of the relevant literature, the experience of colleagues and our personal experience have proved that scientific studies of the duration of work of orthodontic specialists are extremely necessary to provide the most common types of orthodontic care, which are based on the general principles of modern unified systems of accounting and control of specialists ' work. A consultation survey of 25 orthodontists of various qualifications was conducted on the subject of their use in everyday practice of the most common types of orthodontic care. According to the results of the study, 25 doctors (100 %) indicated that they use braces of various designs in their daily work, 5 doctors (20 %) indicated that they use only fixed orthodontic appliances in the form of braces and retention appliances, 20 doctors (80 %) use all types of orthodontic appliances, both removable and fixed, namely trainers, mouthguards, splints, frame appliances, plate appliances, telescopic, screw, etc. Of the given number of interviewees, no one uses extra-oral mechanical appliances in everyday practice. The issues of the application of research methods and methodical measures and techniques in determining the duration of clinical processes of orthodontic care in Ukraine are considered. It has been established that the time standard (TS) for providing appropriate orthodontic care should be determined as the sum of permanent (Tp) and variable-permanent (Tvp) working time costs of an orthodontist according to the formula TS = Tp + Tvp.