Hepatitis B virus and hepatitis C virus are common causes of chronic hepatitis; from 5 to 10% of cases of HBV infection with or without
co-infection with the hepatitis D virus, and in about 75% of cases of HCV infection turn into a chronic form.
The aim of the study is a comparative analysis of the frequency of detection of certain alleles of IL-4(rs2243250), TNFα (rs1800620) and
IL-10(rs1800896) in patients with chronic hepatitis B and chronic hepatitis C.
The most pronounced differences in the studied groups were found in allelic polymorphism of TNFα (rs1800620). In patients with chronic
hepatitis B the homozygous variant GG TNFα (rs1800620) prevailed – 85,37 %, and in patients with chronic hepatitis C this genotype was
found only in 19,0 % of patients. Heterozygous variant GA TNFα (rs1800620) prevailed in patients with chronic hepatitis C (77,0 %), in
patients with chronic hepatitis B it was observed only in 14,67 % of patients. A small number of patients with chronic hepatitis C (4,0%) had
a homozygous variant of AA TNFα (rs1800620) (mutation), which was not found in patients with chronic hepatitis B. The difference between
these indicators is statistically significant.
Significant differences in gene polymorphism TNFα (rs1800620) in patients with chronic hepatitis C and B showen the possibility
of individual the genetic profile in chronic hepatitis. The absence of a significant difference in the frequency of IL-4 (rs2243250) and
IL-10(rs1800896) genotypes may be a confirmation of the important role of these cytokines in the immunological segment of the patients'
genetic profile.
Вірус гепатиту В та вірус гепатиту С є частими причинами хронічного гепатиту; від 5 до 10% випадків HBV-інфекції з або без
коінфекції з вірусом гепатиту D, і в близько 75% випадків HCV-інфекції переходять в хронічну форму.
Метою дослідження є порівняльний аналіз частоти виявлення алелів IL-4(rs2243250), TNFα (rs1800620) та IL-10(rs1800896)
у пацієнтів з ХГВ та ХГС.
Суттєві відмінності в поліморфізм генів TNFα (rs1800620) у хворих на хронічні гепатити С та В вказують на можливість
індивідуалізації генетичного профілю при різних гепатитах. Відсутність суттєвої різниці частоти генотипів IL-4(rs2243250) та
IL-10(rs1800896) може бути підтвердженням важливої ролі цих цитокінів в імунологічному сегменті генетичного профілю пацієнтів.
