Вплив тютюнового диму та нікотину на стан здоров’я дорослих і дітей – одна з
найактуальніших проблем сьогодення. У 2019 р. поширеність активного куріння в Україні сягала 42,0% серед
чоловіків і 14,4% серед жінок. Негативні наслідки впливу вторинного тютюнового диму найбільш виражені в
дітей молодшого віку, особливо в сім'ях, де курцем є мати. Мета цього дослідження – оцінити існуючу
поширеність куріння в сім’ях з дітьми, включаючи використання сучасних приладів доставки нікотину. Було
проведено self-reported опитування 414 сімей, які мешкають у м. Одеса та Одеській області (Україна). Усі
анкети були розподілені на дві групи залежно від наявності експозиції тютюнового диму на дитину.
Поширеність куріння в сім’ях асоціювалася з віком батька до 30 років (16,13 [95% ДІ 11,54-22,09]%; ВШ 2,73
[1,42-5,25]), відсутністю вищої освіти в матері та батька (ВШ 2,73 [1,42-5,25] та 2,70 [1,64-4,44]), а також
з проживанням сім’ї в місті (ВШ 4,30). Поширеність експозиції куріння на дитину не асоціювалась із рівнем
достатку або кількістю осіб у домогосподарстві. Частка жінок, які курили до вагітності, у когорті
перевищувала 20%, а під час вагітності – 10%. Поширеність куріння серед жінок після народження дитини
сягала 23,91 (95% ДІ 20,06-28,25)%. Частка сімей, де курив хтось крім матері, сягала 42,75 (95% ДІ 38,08-
47,56)%. Куріння інших членів сім'ї вірогідно негативно впливало на споживання тютюнових виробів матерями,
як до, так і після народження дитини. Після вагітності жінки з однаковою частотою використовували як
горючі, так і негорючі (51,52 проти 48,48%) тютюнові вироби. Інші члени родини частіше споживали тютюн
для куріння, ніж електронні сигарети. Більше ніж 5% родичів були споживачами комбінації класичних
тютюнових сигарет та електронних сигарет. Усі курці, які використовували електронні пристрої доставки
нікотину, з більшою ймовірністю курили вдома, ніж поза межами приміщення (ВШ 5,33; 95% ДІ 0,53-54,04).
The effects of tobacco smoke and nicotine on the health of adults and children remain one of the most
burning problem in our days. In 2019 the prevalence of active smoking in Ukraine reached 42.0 among men and 14.4%
among women. The negative effects of second-hand tobacco smoke exposure are most significant in children under 5 years
of life, especially in families with smoking mothers. The goal of the study was to assess the current smoking prevalence in
families with children, including the use of modern electronic nicotine delivery devices. A self-reported survey of 414 families
living in Odessa and Odessa region (Ukraine) was conducted. All questionnaires were divided into two groups depending
on the presence of tobacco smoke exposure. To asses the factor's relevance the odds ratio (OR) and its 95% confidence
interval (CI) were used. The prevalence of smoking in families was associated with the age of the father up to 30 years (16.13
[95% CI 11.54–22.09]%; OR 2.73 [1.42–5.25]), mother’s and father’s low education lever (OR 2.73 [1.42–5.25] and 2.70
[1.64–4.44]), as well as with the residence of the family in the city (OR 4.30). The prevalence of smoking exposure was not
associated with the income level or number of household members. The prevalence of smoking in women before pregnancy
was more than 20%, and during pregnancy – 10%. After delivery women smoked in 23.91 (95% CI 20.06-28.25)% of cases.
Proportion of families where smoked someone other than the mother reached 42.75 (95% CI 38.08–47.56)%. Other family
members smoking negatively affected mothers’ tobacco consumption, both before and after childbirth. After pregnancy,
women used both smoked tobacco and noncombustible forms of nicotine (51.52 vs 48.48%) with the same frequency. Other
family members consumed smoking tobacco more often than e-cigarettes. All smokers who used electronic nicotine delivery
devices more likely smoked at home (OR 5.33 [95% CI 0.53–54.04]).
