Патогенетичні механізми депресії при хронічному судомному синдромі: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» – 222 «Медицина»

Abstract

Епілепсія є тривалим, схильним до прогресування нервово-психічним захворюванням різної етіології, яке проявляється у вигляді пароксизмальних та більш-менш стійкими психічними порушеннями. Захворюваність на епілепсію в різних країнах коливається від 49 до 100 випадків на 100000 населення та є декілька вище в країнах Східної Європи та країнах, що ролзвиваються. Частота захворюваності на хронічну епілепсію становить від 1 на 200 пацієнтів до 4-10 на 1000 пацієнтів. Щорічно фіксується 50-70 випадків на 100 тис. населення. Дисертаційна робота присвячена дослідженню патогенетичних механізмів депресивного синдрому в умовах хронічного судомного синдрому та розробці на цій підставі способу патогенетично обґрунтованої корекції депресивних елементів поведінки. У процесі роботи передбачалося розв’язати наступні завдання: дослідити зміни позно-тонічної, плавальної, емоційної поведінки, а також мнестичних функцій у тварин на стадіях розвиненого фармакологічного кіндлінга, завершеного кіндлінга та посткіндлінгу; визначити вплив модуляції холінергічної, дофамінергічної та ГАМКергічної систем стріатуму на вираженість досліджуваних різновидів поведінки у щурів в динаміці хронічного судомного синдрому; визначити вплив модуляції холінергічної та опіатергічної нейромедіаторних систем та системи збуджуючих амінокислот у щурів при кіндлінг-індукованій хронічній судомній активності; визначити ефективність роздільного та сумісного введення вортіоксетину з вальпроєвою кислотою, дифенігдідантоїном та фенобарбіталом в аспекті відновлення виявлених порушень поведінки у щурів в динаміці хронічного судомного синдрому; визначити ефективність роздільного та сумісного введення вортіоксетину з протисудомними препаратами у хворих з посттравматичною епілепсією; обгрунтувати за наявними експериментально-клінічними даними доцільність сумісного застосування протисудомних препаратів та антидепресантів за умов комплексної патогенетичної терапії депресивних порушень поведінки.

Epilepsy is a long-term, progressive neuropsychiatric disease of various etiology, which manifests itself in the form of paroxysmal and more or less persistent mental disorders. The incidence of epilepsy in different countries ranges from 49 to 100 cases per 100,000 of population and is somewhat higher in Eastern European and developing countries. The incidence of chronic epilepsy ranges from 1 in 200 patients to 4-10 in 1000 patients. 50-70 cases per 100,000 of population are recorded annually. The thesis covers the study of the pathogenetic mechanisms of the depressive syndrome in the conditions of chronic convulsive syndrome and the development of a method of pathogenetically justified correction of depressive elements of behaviour on this basis. In the process of work, it was supposed to solve the following tasks: to investigate changes in late tonic, swimming, emotional behavior, as well as mnestic functions in animals in the stages of advanced pharmacological kindling, completed kindling and post-kindling; determine the effect of modulation of the cholinergic, dopaminergic and GABAergic systems of the striatum on the severity of the investigated types of behaviour in rats in the dynamics of chronic convulsive syndrome; to determine the influence of modulation of cholinergic and opiatergic neurotransmitter systems and the system of excitatory amino acids in rats with kindling-induced chronic convulsive activity; to determine the effectiveness of separate and simultaneous administration of vortioxetine with valproic acid, diphenigdidantoin and phenobarbital for the recovery of detected behavioral disorders in rats in the dynamics of chronic convulsive syndrome; to determine the effectiveness of separate and simultaneous administration of vortioxetine with anticonvulsant drugs in patients with post-traumatic epilepsy; based on the available experimental and clinical data, justify the feasibility of the combined use of anticonvulsant drugs and antidepressants under the conditions of complex pathogenetic therapy of depressive behavioral disorders.