Аналіз ефективності використання методу полімеразної ланцюгової реакціїї для діагностики деструкції тканин пародонту у хворих на цукровий діабет та планування лікувальних заходів

Abstract

Одним з поширених ускладнень у хворих на цукровий діабет є розвиток захворювань пародонту, що приводить до деструкції зубів як наслідок ендокринної патології у тандемі із різноманітними патологіями ротової порожнини, та має вплив на рівень глікемії. У сукупності основного діагнозу із порушенням цілісності зубів йде посилення захворювання пародонту, що приводить до ускладнень при протезуванні зубів, виникає необхідність більш розширеної тактики лікування із використанням антибактеріальної терапії, що направлені на знищення пародонтопатогенних мікроорганізмів. Для удосконалення лікувального процесу ротової порожнини враховуючи не тільки клінічні прояви, а й особистісні моменти біотичної складники ротової порожнини хворого, у сукупності таких факторів є необхідним призначення спеціальних лабораторних досліджень для більш точнішого діагностування та аспектів специфічного індивідуального лікування пацієнта, у таких випадках призначається полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Метод дослідження ПЛР дозволяє виявити патогенні мікроорганізми у пародонту шляхом виділення ДНК, також, що є дуже важливим для подальшого корегування лікування хворих, це виявляти резистентність антибактеріальних препаратів. Мета дослідження нашої роботи є у дослідженні складу патологічної флори пародонту та її чутливості до антибіотиків у хворих на цукровий діабет, що страждають на виражені дефекти зубного ряду методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.