Ушкодження та розриви ротаторної манжети плеча – одна з найчастіших
патологій плечового суглоба, що може супроводжуватись болем, втратою об’єму
рухів та функції кінцівки внаслідок подальшого прогресування травми.
Враховуючи, що велика частина розривів асоціюється з ушкодженнями на фоні
дегенеративно-дистрофічних змін, що відбуваються впродовж життя пацієнта, та
в’яло-текучий період хвороби, що в свою чергу не гостро турбує пацієнта та
приводить до застарівання ушкодження. Застаріле ушкодження провокує каскад
різних дегенеративно-дистрофічних змін, як у сухожилках так і у м’язах
ротаторної манжети плеча, що приводить до складнощів у виборі тактики
лікування. Тому метою даної роботи було створення оптимальної тактики
хірургічного лікування ускладнених та застарілих розривів ротаторної манжетки
плеча. Для обґрунтування вибору тактики та доказу важливості стабілізації
плечового суглоба було створено та проведено напівнатурне біомеханічне
моделювання структур плечового суглоба та судинно-нервового пучка, а також
клінічні, біофізичні, інструментальні дослідження та співставлення результатів
отриманих у лікуванні основної групи хворих з ретроспективним аналізом.
Damage and tears of the rotator cuff of the shoulder are one of the most frequent
pathologies of the shoulder joint, which can be accompanied by pain, loss of range of
motion and function of the limb as a result of further progression of the injury. Given
that most of the breaks are associated with injuries against the background of
degenerative-dystrophic changes that occur during the patient's life, and the ongoing
period of the disease, which in turn does not acutely disturb the patient and leads to
aging of the injury. An old injury provokes a cascade of various degenerativedystrophic changes, both in the tendons and in the muscles of the rotator cuff of the
shoulder, which leads to difficulties in the choice of treatment tactics. Therefore, the
purpose of this work was to create optimal tactics for surgical treatment of complicated
and chronic tears of the rotator cuff of the shoulder. In order to substantiate the choice
of tactics and prove the importance of stabilizing the shoulder joint, a semi-natural
biomechanical modeling of the structures of the shoulder joint and vascular-nerve
bundle was created and carried out, as well as clinical, biophysical, instrumental
studies and a comparison of the results obtained in the treatment of the main group of
patients with a retrospective analysis.