Патогенетичні механізми формування хронічного епілептичного синдрому залучають гістамінергічну систему мозку, дисфункція якої супроводжується циклу неспанняспання, а також коморбідними порушеннями поведінки експериментальних тварин з проявами інтеріктальної депресії, тривожності, а також пароксизмальними агресивними реакціями. Метою дослідження було вивчення окремого та сумісного застосування пітол ізанта та транскраніального подразнення постійним струмом (ТППС) на поведінку щурів з викликаним повторним застосуванням пентиленететразолу (ПТЗ) кіндлінговим синдромом в тесті «відкрите поле». Хронічну епілептичну активність викликали трьотиженевим застосуванням пентиленететразолу (ПТЗ) в дозі 35,0 мг/кг, в/очер. У кіндлінгових щурів спостерігалось значне зниження числа пересічених зовнішніх, так s внутрішніх квадратів – на 38,1 % та на 51,5 % відповідно (P < 0,05). Також реєструвалось зниження числі з стійок з опорою – на 57,1 % та без опори – на 52,0 % (P < 0,05). Число зазирань в дірки підлоги знижувалось більш ніж вдвічі (на 55,3 %), а число болюсів зростало на 42,9 % (P < 0,05). На тлі сумісного застосування пітолізанта (5,0 мг/кг, в/очер) та ТППС (500 мкА, 15,0 хв на тім‘яну зону півкуль головного мозку) реєструвалось зростання числа пересічення як зовнішніх (на 30,8 %), так і внутрішніх (на 48,4 %) квадратів порівняно до кіндлінгових щурів (P < 0,05). Порівняно до групи щурів з розвиненим кіндлінгом також збільшувалось число стійок без опори – на 65,7 % (P < 0,05). Одночасно збільшувалось число зазирань щурів в дірки підлоги – на 53,9 %, а також вдвічі зменшувалось число болюсів (P < 0,05). Зазначені ефекти перевищували за своєю виразністю такі, які спостурігали за умови окремого застосування пітолізанту та ТППС. Таким чином, отримані результати вказують на можливість залучення гістамінергічної системи мозку до здійснення протисудомного, а також корекції коморбідних станів за допомогою ТППС структур мозку.
The pathogenetic mechanisms of chronic epileptic syndrome involve the histaminergic system of the brain, the dysfunction of which is accompanied by the wake-sleep cycle, as well as comorbid behavioral disorders in experimental animals with manifestations of interictal depression, anxiety, and paroxysmal aggressive reactions. The study aimed to investigate the separate and combined use of pitolizant and transcranial direct current stimulation (tDCS)
on the behavior of rats with pentylenetetrazole (PTZ)-induced kindling syndrome in the open field test. Chronic epileptic activity was induced by a three-week administration of pentylenetetrazole (PTZ) at a dose of 35,0 mg/kg, i.p. A significant decrease in the number of crossed squares, both outer and inner squares, was observed in the kindled rats – by 38,1 % and 51,5 %, respectively (P < 0,05). There was also a decrease in the number of vertical raisings
of rats with a support – by 57,1 % and without a support – by 52,0 % (P < 0,05). The number of investigations of the floor holes decreased by more than half (by 55,3 %), and the number of boluses increased by 42,9 % (P < 0,05). The combined use of pitolizant (5,0 mg/ kg, i.p.) and tDCS (500 мA, 15,0 min on the parietal area of the cerebral hemispheres) resulted in an increase in the number of intersections of both external (by 30,8 %) and internal (by
48,4 %) squares compared to the false stimulated rats (P < 0,05). Compared to the group of rats with developed kindling, the number of unsupported stands also increased by 65,7 % (P < 0,05). At the same time, the number of rats’ investigations of the floor holes increased by 53,9 %, and the number of boluses decreased by half (P < 0,05). These effects exceeded those observed with the separate use of pitolizant and tDCS in their pronouncement. The
implications of these results are significant, indicating the potential involvement of the histaminergic system of the brain in the implementation of anticonvulsants, as well as the correction of comorbid conditions with the help of tDCS of brain structures.