Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів

Abstract

Проведені дослідження неглибоких затяжних депресивних станів, які можуть бути кваліфіковані як пізні депресії, продемонстрували різномаїття клінічних проявів, істотні відмінності умов їх виникнення, особливостей течії і результатів. Існує достатня кількість наукових робіт з вивчення клініки депресій пізнього віку, проте поза увагою дослідників залишилася роль чинників старіння в розвитку і клінічних проявах цієї нозології, зокрема їх вплив на клінічні прояви, динаміку і результати відповідних станів. це послужило підставою для проведення поданої роботи. Метою справжнього дослідження явилося клінічне вивчення основних клінічних закономірностей неглибоких затяжних депресій пізнього віку а також впливу на них різних чинників.

In the article these studies of the shallow protracted depressions are resulted at 70 patients which were on treatment in Odessa mental hospital № 1 with a diagnosis, call to the F.33 DSM-10. Findings allow to conclude about the variety of clinical displays, features of flow and somatic «colouring» of late depressions.

В статье приведены данные изучения неглубоких затяжных депрессий у 70 пациентов, которые находились на лечении в ООКПБ № 1 с диагнозом, отнтсящийся к разделу F.33 МКБ-10. Полученные данные позволяют делать заключение о разнообразии клинических проявлений, особенностей течения и соматической «окраски» поздних депрессий.