The study of histotopography of glycoconjugates in the perspective of the development of local therapy of stomatological maxillary sinusitis

Abstract

Lectin can act as address agents, or vectors. The distribution of carbohydrate residues with high concentration in the regions of the mucous membrane of the maxillary sinus of 129 (100.0 %) patients, which were distributed according to etiopathogenetic groups of stomatogenic maxillary sinusitis. The study showed that the saturation of N-acetylneuraminic acid dominates only in the basal cells of the Schneider membrane in the case of an odontogenic maxillary sinusitis. Sialyl(α2-6) galactose had high expression with traumatic form of iatrogenic maxillary sinusitis towards the other carbohydrate determinants, β-D-galactose was only in ciliary cells of patients with medical form of iatrogenic sinusitis. Most often, in Schneiderian membrane structures, L-fucose, and α-D-monozy had high expression of observed in all forms of dental maxillary sinusitis.

Дані що до гістотопографії глюкопротеінов (глюкоконьюгатів) при різних формах стоматогенного верхньощелепного синуситу можуть бути використані для розробок методів локальної терапії вражених структур мембрани Шнайдера. У 126 пацієнтів з різними формами стоматогенного верхньощелепного синуситу методом лектінгістохіміі виявили вуглеводні залишки з вираженою концентрацією в різних структурах мембрани Шнайдера, що може бути використано в майбутньому для акумуляції лікарських препаратів. Дослідження показало, що насичення N-ацетиленурамінової кислоти домінує лише в базальних клітинах мембрани Шнайдера у випадку одонтогенного верхньощелепного синуситу. Сиаліл (α2-6) галактоза, по відношенню до інших детермінант вуглеводів, мала високу експресію у пацієнтів з травматичною формою ятрогенного верхньощелепного синуситу, β-D-галактоза була тільки в циліарних клітинах хворих з медичною формою ятрогенного синуситу. Lфукоза та α-D-монози найчастіше були високо виражені у мембранних структурах Шнайдера в усіх формах стоматогенного верхньощелепного синуситу.

Данные о гистотопографии глюкопротеинов (глюкоконьюгатов) при различных формах стоматогенного верхньощелепного синусита могут быть использованы для разработок методов локальной терапии пораженных участков мембраны Шнайдера. У 126 пациентов с различными формами стоматогенного верхнечелюстного синусита методом лектингистохимии выявили углеводные остатки с выраженной концентрацией в различных структурах мембраны Шнайдера, что может быть использовано в будущем в качестве мишеней для кумуляции лекарственных препаратов. Исследование показало, что насыщение N-ацетилнейраминовой кислоты доминирует только в базальных клетках мембраны Шнайдера в случае одонтогенного верхнечелюстного синусита. Сиалил (α2- 6) галактоза имел высокую экспрессию при травматической форме ятрогенного верхнечелюстного синусита по отношению к другим детерминантам углеводов; β-D-галактоза была только в цилиарных клетках пациентов с медицинской формой ятрогенного синусита. L-фукоза и α-D-моноз имели высокую экспрессию в структурах мембранны Шнайдера при всех этиопатогенетических формах стоматогенного верхнечелюстного синусита.