Comparative analysis of the results of ultrasound examination of maxillary sinuses of patients with various etiopathogenetic forms of stomatogenic maxillary sinusitis. We used digital data which we obtained in studies of the frequency of occurrence of various ultrasound criteria of the maxillary sinus of the 86 patients of etio-pathogenetic groups of stomatogenic maxillary sinusitis for statistical calculations. The maximum variation in the thickness of the Schneider's membrane in groups of patients with sinusitis of iatrogenic etiology was observed in medicamentous (drug) and infectious-allergic forms: respectively – in groups where, like in control group, prevails infectious component in the etiopathogenesis of the disease. Significantly lower from the above data were indicators for traumatic and mixed forms of iatrogenic sinusitis respectively 26.0 % and 23.7 % (p <0.05). The frequency of hypo-echogenic mucosa (exudation) was significantly lower in the group with a traumatic form of iatrogenic sinusitis (4.8 ± 4.6 % of cases), higher in the infectious-allergic form (26.6 ± 11.3 %). The iso-echogenic mucosa is the ultrasound index of the unchanged Schneider’s membrane, significantly more often (p < 0.05) was found in the group with a medicamentous (drug) form of iatrogenic sinusitis (in 63.6 ± 14.5 % of cases), which is significantly higher (p<0.05) than in the other study groups.
Для статистичних розрахунків ми використали цифрові дані, отримані нами в дослідженнях частоти виникнення різних ультразвукових критеріїв верхньощелепних пазух 86 пацієнтів етіо-патогенетичних груп стоматогенного верхньощелепного синуситу. Максимальна зміна товщини мембрани Шнайдера у групах пацієнтів з синуситом ятрогенної етіології спостерігалась при медикаментозної та інфекційноалергічної формах: відповідно – у групах, де, як і в контрольній групі, переважає інфекційний компонент в етіопатогенезу хвороби. Значно нижче, ніж зазначені вище дані, були показники при травматичної та змішаної формах ятрогенного синуситу 26,0% та 23,7%, відповідно (p <0,05). Частота гіпоэхогенной слизової оболонки (ексудація) була значно нижчою в групі з травматичною формою ятрогенного синуситу (4,8 ± 4,6% випадків), вищою в інфекційно-алергічній формі (26,6 ± 11,3%). Ізоехогенна слизова оболонка є ультразвуковим індексом незміненої мембрани Шнайдера, значно частіше (p <0,05) була виявлена у групі з медикаментозною (лікарською) формою ятрогенного синуситу (у 63,6 ± 14,5 % випадків), що є значно вище (р <0,05), ніж у інших дослідницьких групах.
Для статистических расчетов мы использовали цифровые данные, полученные нами в исследованиях частоты возникновения различных ультразвуковых критериев верхнечелюстных пазух 86 пациентов этиопатогенетических групп стоматогенного верхнечелюстного синусита. Максимальное изменение толщины мембраны Шнайдера в группах пациентов с синуситом ятрогенной этиологии наблюдалась в медикаментозной и инфекционноаллергической формах: соответственно - в группах, где, как и в контрольной группе, преобладает инфекционный компонент в этиопатогенезе болезни. Значительно ниже, чем указанные
выше данные были показатели травматических и смешанных форм ятрогенного синусита: 26,0 % и 23,7 %, соответственно (p <0,05). Частота гипоэхогенной слизистой оболочки (экссудация) была значительно ниже в группе с травматической формой ятрогенного синусита (4,8 ± 4,6 % случаев), выше в инфекционно-аллергической форме (26,6 ± 11,3 %). Изоехогенная слизистая оболочка значительно чаще (p <0,05) была обнаружена в группе медикаментозной (лекарственной)
формы ятрогенного синусита (в 63,6 ± 14,5% случаев), что значительно выше (р <0,05), чем в других исследовательских группах.