Верхнечелюстной постимплантационный синдром: аномальная вариантная анатомия околоносовых пазух

Abstract

Идентифицирован вариант отдаленных осложнений у больных с частичным или полным отсутствием зубов на верхней челюсти через 1-5 лет после дентальной имплантации (ДИ) – верхнечелюстной постимплантационный синдром (ВПС). Основные атрибуты синдрома – одновременное наличие стоматологической, ринологической, офтальмологической и нейростоматологической симптоматики на фоне обстановочной патологической афферентации. Цель – изучить особенности аномальной анатомия околоносовых пазух у больных ВПС. Материал и методы исследования. Диагностические исследования проведены у 66 пациентов с ВПС в возрасте от 28 лет до 66 лет (29 мужчин и 36 женщин). Больным по стандартным протоколам проводили клиническое обследование, риноскопию, стоматоскопию, офтальмоскопию, КТ ОНП. Выводы. Анатомические аномалии полости носа являются основополагающимифакторами в развитии ВПС, так как, блокируя соустья ОНП, они ведут к нарушению дренажной и оксигенационной функции. Аномальные особенности строения структур остиомеатального комплекса влияют на состояние решётчатой воронки (РВ), вызывая её деформацию или меняя её пространственное соотношение с соустьями передней группы ОНП. Патологические изменения РВ сопровождаются нарушением функции соустий передней группы ОНП, аэродинамики полости носа и аэрации пазух. При планировании ДИ у пациентов с хроническими воспалительными заболеваниями передней группы ОНП РВ следует рассматривать как ключевую структуру остиомеатального комплекса. Оценка особенностей строения РВ перед ДИ необходима для профилактики отдалённых послеоперационных осложнений и развития ВПС. Значительная вариабельность строения передней группы ОНП определяет разнообразие клинических проявлений дакриоциститов и гайморитов, обусловливает возможность развития ВПС.

Ідентифікований варіант віддалених ускладнень у хворих з частковим або повним відсутністю зубів на верхній щелепі через 1-5 років після дентальної імплантації (ДІ) – верхньощелепний постімплантаційний синдром (ВПС). Основні атрибути синдрому – одночасне наявність стоматологічної, ринологічної, офтальмологічної та нейростоматологічної симптоматики на тлі обстановочної патологічної аферентації. Мета – вивчити особливості аномальної анатомія навколоносових пазух (ННП) у хворих ВПС. Матеріал і методи дослідження. Діагностичні дослідження проведені у 66 пацієнтів з ВПС у віці від 28 років до 66 років (29 чоловіків і 36 жінок). Хворим по стандартних протоколах проводили клінічне обстеження, риноскопию, стоматоскопії, офтальмоскопії, КТ ННП. Висновки. Анатомічні аномалії порожнини носа є основоположними факторами у розвитку ВПС, так як блокуючи співустя ННП, вони ведуть до порушення дренажної та оксігенаціонної функції. Аномальні особливості будови структур остіомеатального комплексу впливають на стан решітчастої воронки (РВ), викликаючи її деформацію або змінюючи її просторове співвідношення із співустями передньої групи ННП. Патологічні зміни РВ супроводжуються порушенням функції співусть передньої групи ННП, аеродинаміки порожнини носа та аерації пазух. При плануванні ДІ у пацієнтів з хронічними запальними захворюваннями передньої групи ННП РВ слід розглядати як ключову структуру остіомеатального комплексу. Оцінка особливостей будови РВ перед ДІ необхідна для профілактики віддалених післяопераційних ускладнень і розвитку ВПС. Значна варіабельність будови передньої групи ННП визначає різноманітність клінічних проявів дакриоциститах і гайморитів, обумовлює можливість розвитку ВПС.

Identified variant long-term complications in patients with partial or complete absence of teeth in the upper jaw after 1 to 5 years after dental implantation (DI) – maxillary postimplantation syndrome (MPS). The main attributes of the syndrome is the simultaneous presence of dental, rhinological, ophthalmic and neurostomatologic symptoms on the background of the situational pathological afferentation. Purpose – to study the characteristics of the abnormal anatomy of the paranasal sinuses (PS) in patients with MPS. Material and methods. A diagnostic study was performed in 66 patients with MPS in age from 28 to 66 years (29 men and 36 women). Patients according to standard protocols clinical examination, rhinoscopy, somatoscopу, ophthalmoscopy, CT PS. Conclusion. Anatomical abnormalities of the nasal cavity are fundamental factors in the development of the MPS, as interlocking PS fistula, they lead to disruption of drainage and oxygenation functions. Abnormal structural features of the ostiomeatal complex affect the state of the lattice funnel (LF), causing it to warp or changing its spatial correlation with fistula of PS anterior group. Pathological changes accompanied by impairment of LF function anastomoses of the anterior group of PS, the aerodynamics of the nasal cavity and aeration of the sinuses. When planning DI in patients with chronic inflammatory diseases of the anterior group of PS, LF should be considered as a key structure ostiomeatal complex. Evaluation of the anatomy of the LF before DI is necessary for the prevention of postoperative complications and the development of MPS. Significant variability of the structure of the anterior group of PS, determines the diversity of clinical manifestations of dacryocystitis and sinusitis makes the possibility of development of MPS.