Проведено детальне розслідування випадків захворювання медичних працівників на COVID-19, що дає
можливість визначити тенденції щодо помилок лабораторної діагностики. Мета: дослідити
розповсюдженість та найбільш типові форми лабораторних помилок і їх вплив на
діагностику, лікування і експертизу працездатності медичних працівників, хворих на
COVID-19. Матеріали і методи: Проведене пасивне епідеміологічне дослідження 30
випадків захворювання на COVID-19 працівників медичних закладів Одеської області, які
розглядались з приводу встановлення зв’язку між захворюванням і умовами праці у рамках
розслідування нещасного випадку/ гострого професійного захворювання з 01.09.2020 по
31.12.2020. Оцінювались дані проведення лабораторних досліджень – призначення, забір
матеріалу, транспортування, виконання дослідження, надання результатів у їх
співвідношенні з відомостями про обставини інфікування, перебіг захворювання, подальше
ведення пацієнта. Рішення про наявність помилки приймалось при виявлені невідповідності
вимогам чинного законодавства, тип помилки встановлювався за загальноприйнятими
рекомендаціями. Результати. Помилки лабораторної діагностики найчастіше зустрічаються
на початкових і заключних етапах діагностичного процесу. Помилки постаналітичного
етапу статистично переважають за рахунок простоти виявлення при аналізі документації.
Найбільш поширеною помилкою є занадто великий час виконання дослідження, що
зумовлено об’єктивними особливостями проведення ПЛР-тестів медичним працівникам у
сільської місцевості. Помилки лабораторної діагностики впливають на якість медичних
послуг у формі несвоєчасного встановлення діагнозу і початку лікування, неналежного
проведення експертизи працездатності і професійної придатності. Окремі помилки, такі як
затримка у повідомленнях о критичних значеннях, мають небезпечні наслідки так як
сприяють поширенню захворювання на COVID-19 серед медичних працівників.
A detailed investigation of
COVID-19 cases among medical workers has been carried out, which makes it possible to
determine trends in laboratory diagnostics errors. Purpose: to investigate the distribution and the
most typical forms of laboratory errors and their impact on the diagnosis, treatment and
examination of the ability to work of medical workers with COVID-19. Materials and methods:
A passive epidemiological study of 30 COVID-19 cases of workers in medical institutions of the
Odessa region was carried out. It was considered to establish a link between the disease and
working conditions as part of the investigation of an accident / acute occupational disease from
09.01.2020 to 12.31.2020. The data of laboratory studies were assessed - appointment, material
sampling, transportation, research performance, provision of results in their correlation with
information about the circumstances of infection, the course of the disease, further management of
the patient. The decision on the presence of an error was made upon detection of non-compliance
with the requirements of the current legislation, the type of error was established according to
generally accepted recommendations. Results. Errors in laboratory diagnostics are most often
encountered at the initial and final stages of the diagnostic process. The errors of the postanalytical stage are statistically dominant due to the ease of detection when analyzing the
documentation. The most common mistake is a long time to complete the study, which is due to
the objective features of the PCR tests carried out by medical workers in rural areas. Errors in
laboratory diagnostics affect the quality of medical services in the form of late diagnosis and
initiation of treatment, inadequate examination of the ability to work and professional suitability.
Individual errors, such as the delay in messages of critical values, have dangerous consequences as
they contribute to the spread of the COVID-19 disease among healthcare workers.
Проведено детальное расследование случаев
заболевания медицинских работников COVID-19, что дает возможность определить
тенденции ошибок лабораторной диагностики. Цель: исследовать распространение и
наиболее типичные формы лабораторных ошибок и их влияние на диагностику, лечение и
экспертизу трудоспособности медицинских работников, больных COVID-19. Материалы и
методы: Проведено пассивное эпидемиологическое исследование 30 случаев заболевания
COVID-19 работников медицинских учреждений Одесской области, которые
рассматривались по поводу установления связи между заболеванием и условиями труда в
рамках расследования несчастного случая / острого профессионального заболевания с
01.09.2020 по 31.12. 2020. Оценивались данные проведения лабораторных исследований - назначение, забор
материала, транспортировки, выполнения исследования, предоставление
результатов в их соотношении со сведениями об обстоятельствах инфицирования, течение
заболевания, дальнейшее ведение пациента. Решение о наличии ошибки принималось при
обнаружении несоответствия требованиям действующего законодательства, тип ошибки
устанавливался по общепринятым рекомендациям. Результаты. Ошибки лабораторной
диагностики чаще всего встречаются на начальных и заключительных этапах
диагностического процесса. Ошибки постаналитичного этапа статистически преобладают за
счет простоты обнаружения при анализе документации. Наиболее распространенной
ошибкой является длительное время выполнения исследования, что обусловлено
объективными особенностями проведения ПЦР-тестов медицинским работникам в сельской
местности. Ошибки лабораторной диагностики влияют на качество медицинских услуг в
форме несвоевременного установления диагноза и начала лечения, ненадлежащего
проведения экспертизы трудоспособности и профессиональной пригодности. Отдельные
ошибки, такие как задержка в сообщениях в критических значениях, имеют опасные
последствия так как способствуют распространению заболевания COVID-19 среди
медицинских работников.