Дисертація присвячена удосконаленню діагностики та прогнозуванню перебігу функціональних розладів органів травлення у дітей шляхом визначення ролі колагенопатії та кишкової мікробіоти у патогенезі синтропії.
Показано високий рівень синтропних порушень при функціональних розладах органів травлення (ФРОТ). Структура синтропії представлена поєднанням синдрому подразненого кишечнику із функціональними розладами біліарного тракту та функціональною диспепсією у дітей старшої вікової групи, із панкреатопатією у дітей середньої вікової групи та із синдромом циклічного блювання у дітей молодшої групи.
Встановлено, що провідною ознакою у дітей з синтропними ФРОТ є абдомінальний синдром. Неспецифічність його проявів у дитячому віці спричинює суттєві труднощі при диференційній діагностиці функціональних розладів та хірургічної патології, що не завжди дозволяє обрати оптимальний маршрут пацієнта та призводить до необґрунтованої госпіталізації у відділення екстреної хірургічної допомоги. За допомогою мультиваріантної логістичної регресії створена математична модель із визначенням кількісної оцінки відібраних п’яти клінічних ознак, які необхідно враховувати при первинній діагностиці абдомінального синдрому, а саме: давності захворювання, інтенсивності абдомінального болю, його локалізації, температурної реакції, подразнення очеревини. Математичне моделювання дозволило оптимізовати диференційну діагностику між ФРОТ та органічною патологією органів черевної порожнини.
Виявлено, що у дітей з ФРОТ були наявні (55,1 %) фенотипічні прояви дисплазії сполучної тканини (ДСТ), ступінь яких наростав з віком пацієнтів. Підтвердженням значущості ролі ДСТ у розвитку синтропних ФРОТ виявилось визначення генетичного поліморфізму COL3A1 rs1800255 з переважанням генотипу G/А, що підвищувало ризик синтропії у 3,6 разу (95 % ДІ 1,4÷9,4).
Визначено, що у дітей з ФРОТ кишкова мікробіота характеризується кількісними та якісними змінами складу. Встановлено патогенетичну значущість кишкового ентеротипу Prevotella у дітей з синтропними ФРОТ, а саме відсутність у половини пацієнтів Prevotella сopri та зниження чисельності у 42 % обстежених дітей. При цьому деескалація P. copri у 4 рази підвищує шанс виявлення синтропії (OR 3,9; ДІ 1,3÷12,0). Отримані дані свідчать про суттєві зміни в кишковій мікробіоті при синтропних ФРОТ у дітей, що необхідно враховувати при складанні терапевтичних рекомендацій..
The thesis is devoted to the improvement of diagnosis and prediction of the course of functional disorders of the digestive organs (FDDO) in children by defining the role of collagenopathy and the intestinal microbiota in syntropia pathogenesis.
A high level of syntropic disorders with FDDO is shown. The structure of syntropic pathology is represented by a combination of irritable bowel syndrome with functional disorders of the biliary tract and functional dyspepsia in children of the older age group, with functional disorders of the pancreas in children of the middle age group and with cyclic vomiting syndrome in children of the younger group.
It is established that abdominal syndrome is the leading sign in children with syntropic FDDO. Using a multivariate logistic regression, a mathematical model was created to quantify the most significant signs, namely, the duration of the disease, the intensity of abdominal pain, localization, temperature response, peritoneal irritation, which allows optimizing the differential diagnosis between FDDO and surgical pathology at the stage of primary care.
It was revealed that children with FDDO have a high prevalence (55.1 %) of phenotypic manifestations of connective tissue dysplasia (CTD), the degree of which increases with the age of patients. The importance of the CTD role in the development of syntropic FDDO was proved by the identification of COL3A1 rs1800255 genetic polymorphism with the prevalence of G/A genotype, which 3.6 folds (95 % CI 1.4÷9.4) increased the risk of syntropic disorders.
The pathogenetic importance of disorders of the intestinal enterotype Prevotella in children with syntropic FDDO was determined, which was characterized by the absence of representatives of Prevotella сopri in half of the patients and a decrease in their quantity in 42.0 % of the examined children. The de-escalation of P. copri increases 4 folds the chance of syntropy detection (OR 3.9; CI 1.3÷12.0). The data obtained are evidence of deeper changes in the intestinal microbiota with syntropic FDDO in children, which must be considered when developing therapeutic recommendations.
Диссертация посвящена совершенствованию диагностики и прогнозированию течения функциональных расстройств органов пищеварения у детей путем определения роли колагенопатии и кишечной микробиоты в патогенезе синтропии.
Показан высокий уровень синтропных нарушений при функциональных расстройствах органов пищеварения (ФРОП). Структура синтропии представлена сочетанием синдрома раздраженного кишечника с функциональными расстройствами билиарного тракта и функциональной диспепсией у детей старшей возрастной группы, с функциональными нарушениями поджелудочной железы у детей средней возрастной группы и с синдромом циклической рвоты у детей младшей группы.
Установлено, что ведущим признаком у детей с синтропными ФРОП является абдоминальный синдром. С помощью мультивариантной логистической регрессии создана математическая модель с определением количественной оценки выбранных 5 клинических признаков, которые необходимо учитывать при первичной диагностике абдоминального синдрома, а именно: длительности заболевания, интенсивности абдоминальной боли, ее локализации, температурной реакции, раздражения брюшины. Математическое моделирование позволило оптимизировать дифференциальную диагностику ФРОП и органической патологии органов брюшной полости.
Выявлено, что у детей с ФРОП определялись (55,1 %) фенотипические проявления дисплазии соединительной ткани (ДСТ), степень которых нарастала с возрастом пациентов. Подтверждением значимости роли ДСТ в развитии синтропных ФРОТ стало выявление генетического полиморфизма COL3A1 rs1800255 с преобладанием генотипа G/А, что повышало риск синтропии в 3,6 раза (95 % ДИ 1,4÷9,4).
Определена патогенетическая значимость кишечного энтеротипа Prevotella у детей с синтропными ФРОП, а именно отсутствие у половины пациентов Prevotella сopri и снижение численности у 42 % обследованных детей. При этом деэскалация P. copri в 4 раза повышает шанс выявления синтропии (OR 3,9; ДИ 1,3÷12,0). Полученные данные свидетельствуют о существенных изменениях в кишечной микробиоте при синтропных ФРОП у детей, что необходимо учитывать при составлении терапевтических рекомендаций.
