Abstract:
На сьогоднішній день актуальними є дослідження фізіологічних та біохімічних механізмів розвитку фізичної втоми, яка є основним фактором, що лімітує рухову діяльність людини, а це, безумовно, негативно впливає на працездатність. Відомо, що ефект втоми зумовлений, як центральними, так і периферичними механізмами. На периферії він пов’язаний з виснаженням енергетичних ресурсів, зниженням рН, підвищенням рівня лактату у внутрішньоклітинному просторі, зміною електрохімічних градієнтів іонів Na+, K+, Cl- на внутрішній і зовнішній поверхні мембран м’язових волокон, зниженням активності Ca2+-АТФази, Na+, K+-АТФази, що, в свою чергу, призводить до зниження ефективності скорочення і розслаблення міофібрил. Аналіз структурних компонентів, які приймають участь у формуванні втоми, дасть можливість розширити теоретичну базу процесів м’язового скорочення, без чого неможлива розробка засобів ефективної підтримки працездатності. Мета дослідження – визначення активності Ca2+-АТФази та Na+, K+- АТФази у головному мозку, скелетних та серцевому м’язах щурів, які піддавалися інтенсивному фізичному навантаженню до відмови від роботи.